
Музика за рогом
Одного сонячного ранку Рома, зелений Жук і білий Пес гуляли вузенькими вуличками турецького містечка.
Пес весело крутив хвостом і принюхувався до кожних дверей. Жук сидів у Роми на плечі й розглядав різнокольорові будинки. А Рома ніс маленький рюкзак, у якому завжди лежали ліхтарик, мотузка, пляшка води та кілька собачих смаколиків.
Раптом із-за рогу долинула музика:
— Дзень-дзелень! Бум-бум! Няв-няв-няв!
— Хтось співає? — здивувався Рома.
— Або просить про допомогу, — насторожився Жук.
Друзі зазирнули у старий дворик і побачили рудого кота. Він сидів на перевернутому відрі, грав лапами на маленькому барабані та голосно співав:
— Няв! Няв! Не боюся! Няв! Няв! Я врятуюся!
Навколо кота стояли п’ятнадцять диких собак.
— Їх чотирнадцять, — швидко порахував Жук.
— П’ятнадцять, — заперечив Рома.
Одна маленька собачка саме визирнула з-за великого пса.
— Справді п’ятнадцять, — погодився Жук. — І всі дивляться на кота.

Дикий, але добрий хор
Рудий кіт ударив по барабану ще голосніше:
— Бум-бум! Няв!
Собаки завили:
— У-у-у-у!
Пес кинувся вперед, але Рома зупинив його:
— Зачекай! Вони не нападають. Вони… слухають.
Найбільший дикий пес обережно підійшов до кота й поклав перед ним дерев’яну паличку. Кіт ударив нею по барабану: «Бум!» Великий пес тупнув лапою: «Туп!»
Тоді всі п’ятнадцять собак почали тупати в однаковому ритмі:
— Туп-туп! Бум! Туп-туп! Бум!
— Та це ж собачий оркестр! — засміявся Рома.
— Мене звати Мурчик, — представився кіт. — Я мандрівний музикант. А це мій хор.
— Дикий хор? — перепитав Жук.
— Дуже дикий, — серйозно відповів Мурчик. — Але добрий.
Раптом десь неподалік пролунав переляканий крик:
— Допоможіть!

Кавуни тікають
Друзі вибігли з дворика. На центральній площі зібралися люди. Посеред дороги стояв великий віз із кавунами. Одне колесо провалилося у глибоку яму, а кавуни вже почали скочуватися вниз вузькою вуличкою.
— Якщо вони розженуться, то вріжуться просто в ятки на базарі! — вигукнув продавець.
Зелений Жук злетів угору:
— Я подивлюся, куди вони котяться!
Пес побіг за першим кавуном. Рома схопив мотузку зі свого рюкзака, але кавунів було надто багато.
Мурчик підняв барабанну паличку:
— Оркестре, за мною!
— Бум-бум! Туп-туп! — заграла музика.
П’ять собак стали поперек першого провулка. Ще п’ять перекрили другий. Решта побігли вниз разом із Ромою та Псом.
— Праворуч! — командував згори Жук. — Три кавуни повертають праворуч!
— Туп-туп! Бум! — передав сигнал Мурчик.
Три собаки кинулися до потрібного провулка і м’яко зупинили кавуни лапами.

Найбільший кавун
Та найбільший кавун проскочив повз усіх. Він котився просто до сходів, унизу яких стояв візок із морозивом.
— Моє морозиво! — злякався продавець.
Пес помчав навздогін. Він наздогнав кавун біля самих сходів, але зупинити його не зміг.
— Ромо! — гавкнув Пес.
Рома прив’язав один кінець мотузки до дерева, а другий кинув Мурчикові.
— Натягуй!
Мурчик схопив мотузку зубами. До нього приєдналися п’ятнадцять диких собак.
— Раз, два, три! — скомандував Рома.
Усі разом натягнули мотузку перед сходами. Кавун наскочив на неї, підстрибнув і впав просто у порожній кошик.
Візок із морозивом був урятований.
Люди на площі заплескали в долоні:
— Ура Ромі! Ура Жукові! Ура Псові! І музичному котові!
— А як же оркестр? — запитав Мурчик.
— І дикому собачому оркестру! — голосно вигукнули люди.

Новий друг і нова таємниця
Увечері на площі влаштували велике свято. Мурчик грав на барабані, Жук диригував, сидячи на дерев’яній ложці, а Пес танцював на задніх лапах.
П’ятнадцять диких собак співали:
— У-у-у! Гав-гав! У-у-у!
Спочатку танцювали чотири коти. Потім до них приєдналися діти, продавці, туристи й навіть поважний дідусь із величезними вусами.
— Тепер ти подорожуватимеш із нами? — запитав Рома у Мурчика.
Кіт замислився, поправив барабан і усміхнувся:
— Звичайно. Без кота у вашому серіалі було надто тихо.
— Тільки вночі не грай, — попросив Пес.
— Не обіцяю, — відповів Мурчик і тихенько вдарив по барабану: — Бум!
З темного провулка одразу відповіли п’ятнадцять голосів: — Гав!
Рома, Жук, Пес і Мурчик засміялися. Вони ще не знали, що наступного ранку знайдуть на барабані таємничу карту, яка приведе їх до загубленого міста котів.
Але це вже буде наступна пригода.
